Зміст
СДУГ у дитини сам по собі не означає автоматичного права на статус дитини з інвалідністю. У 2026 році вирішальне значення має не запис про синдром дефіциту уваги з гіперактивністю у висновку психіатра, а те, наскільки стійко розлад обмежує навчання, поведінку, спілкування, побутову самостійність та потребу дитини в постійному супроводі, повідомляє sumymsek.org.ua.
Є й принципова юридична деталь. Дитину до 18 років не направляють до старої МСЕК і не визначають їй I, II або III групу. Питання встановлення категорії «дитина з інвалідністю» розглядає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я. Тому популярний запит СДУГ МСЕК у 2026 році фактично описує не ту процедуру.
СДУГ у дитини: реальний діагноз, а не «лінь»
Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, англійською ADHD, належить до нейророзвиткових розладів. Це не медична назва поганого виховання, небажання вчитися або надмірної енергійності. Симптоми повинні мати стійкий характер, не відповідати віковому рівню розвитку та створювати реальні труднощі щонайменше у кількох сферах життя.
DSM-5 описує 18 основних симптомів: дев’ять належать до блоку неуважності, ще дев’ять до гіперактивності та імпульсивності. Для дітей до 17 років діагностичний поріг становить щонайменше шість симптомів відповідного блоку, які зберігаються не менше шести місяців. Частина проявів повинна бути помітною до 12 років, а симптоми мають виникати більш ніж в одному середовищі, наприклад удома та у школі.
«Діагноз СДУГ має право встановлювати дитячий психіатр».
Міністерство охорони здоров’я України
Це пояснює, чому розповідь лише про те, що школяр «не сидить на місці», недостатня. Лікар оцінює інформацію від сім’ї, поведінку у школі, розвиток, інші психічні й соматичні стани та виключає проблеми, які можуть маскуватися під СДУГ.

Три варіанти прояву СДУГ
У клінічній практиці виділяють три основні варіанти:
- переважно неуважний, коли домінують забудькуватість, труднощі концентрації, організації та завершення завдань;
- переважно гіперактивно-імпульсивний, коли на перший план виходять надмірна рухливість, перебивання, нетерплячість та імпульсивні дії;
- змішаний, коли виражені обидві групи симптомів.
При неуважному варіанті дитина може роками не виглядати «гіперактивною». Вона губить речі, пропускає частини завдання, забуває інструкцію через кілька хвилин, повільно організовує роботу і значно відстає від власних інтелектуальних можливостей.
ADHD у дитини не визначається кількістю зауважень у щоденнику. Значення має стійка модель симптомів та її вплив на реальне функціонування.
Коли симптоми стають функціональним обмеженням
Одна дитина із СДУГ навчається у звичайному класі, має друзів і після корекції режиму та лікування справляється з більшістю завдань. Інша не може залишатися без постійного контролю, регулярно потрапляє у небезпечні ситуації через імпульсивність, не засвоює програму, має важкі поведінкові зриви та потребує індивідуальної підтримки.
Саме ця різниця критична для теми СДУГ інвалідність. Юридичний статус пов’язаний зі стійким розладом функцій та обмеженням життєдіяльності, а не з самим фактом наявності діагнозу.
Чи дає СДУГ право на інвалідність у 2026 році
При ізольованому СДУГ легкого або помірного ступеня, коли дитина зберігає побутову самостійність, навчається та може функціонувати з амбулаторним лікуванням і педагогічною підтримкою, підстав для встановлення інвалідності часто недостатньо. Формула «є F90, отже повинна бути інвалідність» у чинній системі не працює.
Для батьків, які вперше стикаються з процедурою, окремо корисний матеріал про оформлення інвалідності дитині у 2026 році. У справі із СДУГ особливо потрібні документи, які показують не просто діагноз, а тривалість і масштаб функціональних порушень.
Чому при «чистому» СДУГ часто немає достатньої підстави
ЛКК оцінює медичний стан у комплексі. Якщо дитина самостійна в побуті, відвідує школу, не потребує постійного стороннього догляду, а труднощі суттєво зменшуються після терапії та адаптації навчального процесу, сам СДУГ не створює автоматичного права на статус.
Інакше виглядають випадки тяжкого перебігу. Значення можуть мати постійна нездатність утримувати увагу навіть на короткому завданні, небезпечна імпульсивність, виражені розлади поведінки, багаторазові зриви навчання, необхідність постійного контролю дорослого, значні труднощі соціальної взаємодії.
| Клінічна ситуація | Що має значення для ЛКК | Значення для питання інвалідності |
|---|---|---|
| СДУГ, симптоми контрольовані | Дитина навчається і самостійна | Сам діагноз зазвичай недостатній |
| Виражений СДУГ | Стійкі труднощі навчання та поведінки | Потрібна оцінка реальних обмежень |
| СДУГ + затримка розвитку | Відставання когнітивних або мовленнєвих навичок | Сукупність порушень має більшу вагу |
| СДУГ + аутизм | Комунікація, адаптація, сенсорні й поведінкові труднощі | Оцінюється загальний рівень функціонування |
| СДУГ + інтелектуальні порушення | Самостійність, засвоєння навичок, потреба в нагляді | Підстава може бути значно вагомішою |
| СДУГ + тяжкий розлад поведінки | Ризик для себе або інших, потреба в постійному контролі | Враховується стійкість та вираженість обмежень |
Найслабший пакет документів містить багато діагнозів і майже нічого про те, що дитина реально не може робити без допомоги.
Тяжкий СДУГ разом із ЗПР або аутизмом
Комбінація СДУГ, затримки психічного чи психомовленнєвого розвитку та розладу аутистичного спектра змінює картину. Не тому, що три діагнози механічно «складаються», а тому, що одночасно можуть порушуватися увага, комунікація, навчання, соціальна адаптація та побутова самостійність.
Наприклад, школяр із СДУГ може бути інтелектуально збереженим і потребувати лише адаптації завдань. Дитина із СДУГ, аутизмом та значною затримкою розвитку може не розуміти складних інструкцій, не орієнтуватися в небезпечних ситуаціях, потребувати допомоги з базовими щоденними діями та постійного нагляду.
«Для встановлення інвалідності значення має не лише діагноз, а вплив стану на навчання, спілкування, самообслуговування та інші повсякденні дії».
Принцип функціонального оцінювання МОЗ України
Тому інвалідність при СДУГ найреальніше розглядати не через назву F90 у медичній картці, а через документовану тяжкість усієї клінічної картини.
Документи та маршрут оформлення дитячої інвалідності
У 2026 році для дітей до 18 років зберігається окрема процедура. Рішення про встановлення категорії «дитина з інвалідністю» приймає ЛКК закладу охорони здоров’я. Оновлений порядок оформлення медичного висновку передбачає форму №080/о та розгляд медичної документації після необхідного обстеження дитини.
Чек-лист документів
Для випадку СДУГ пакет має показувати динаміку, а не один прийом психіатра.
- Медична документація дитини та документи законного представника.
- Висновок дитячого психіатра з чітко сформульованим діагнозом і описом тяжкості проявів.
- Виписки зі стаціонару або консультативні висновки профільних спеціалістів, якщо такі обстеження проводилися.
- Результати психологічної, нейропсихологічної, мовленнєвої та когнітивної оцінки за показаннями.
- Документи про супутній аутизм, затримку розвитку, інтелектуальні порушення, епілепсію, тяжкі поведінкові або інші психічні розлади.
- Дані зі школи чи ІРЦ, які підтверджують стійкі труднощі навчання, необхідність адаптації програми або додаткової підтримки.
- Інформація про лікування, його тривалість, ефект і збереження функціональних проблем попри проведену допомогу.
- Документи, необхідні ЛКК для оформлення медичного висновку №080/о.
Практичний порядок збору паперів та дій родини описаний також у матеріалі про документи для дитячої інвалідності у 2026 році.
Чому e-МСЕК не є процедурою для дитини
Після ліквідації старих МСЕК із 1 січня 2025 року дорослих оцінюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування. Це електронізована система, але назва «е-МСЕК» є побутовою і неточною.
Для неповнолітнього маршрут інший: дитяча інвалідність залишається компетенцією ЛКК. Після наближення 18-річчя вже потрібно готувати перехід до дорослої системи. Загальну логіку такого переходу можна побачити у матеріалі про переоформлення інвалідності після 18 років.
Запит «СДУГ МСЕК» у 2026 році корисно перекладати на дві різні процедури: ЛКК до 18 років і експертну команду після повноліття.
Метилфенідат, атомоксетин і лікування СДУГ у 2026 році
Українська клінічна настанова щодо СДУГ передбачає медикаментозне лікування, зокрема психостимулятори та нестимулювальні препарати. Вибір залежить від віку, симптомів, супутніх станів, ефективності попереднього лікування та ризику побічних реакцій.
Лікування не є критерієм інвалідності саме по собі. ЛКК цікавить результат: чи зберігаються значні функціональні обмеження після належної терапії та інших рекомендованих втручань.
Метилфенідат: проблема вже не лише в реєстрації
Твердження, що метилфенідат в Україні взагалі не зареєстрований, у 2026 році некоректне. У Державному реєстрі лікарських засобів є препарат із міжнародною непатентованою назвою Methylphenidate та чинним реєстраційним посвідченням. Він застосовується за рецептом.
Водночас метилфенідат належить до контрольованих психотропних речовин. Через правила обігу, рецептурний порядок, доступність конкретних дозувань і фактичну наявність препарату в аптеках практичний доступ може бути складнішим, ніж до звичайних рецептурних ліків. Тому історичну фразу «метилфенідат не можна зареєструвати в Україні» правильніше замінити на питання реальної доступності конкретного препарату.
«Немає одного тесту, який сам по собі встановлює СДУГ».
CDC, критерії діагностики ADHD
Атомоксетин в Україні
Атомоксетин належить до нестимулювальних препаратів і входить до клінічних рекомендацій щодо лікування СДУГ. Його дія розвивається поступовіше, ніж у психостимуляторів, тому ефект оцінюють не після однієї таблетки.
Фактична доступність атомоксетину в Україні залишається частковою: окремі торговельні назви та дозування можуть бути відсутні або доступні нерівномірно. Перед призначенням і купівлею доцільно орієнтуватися на актуальні дані Державного реєстру лікарських засобів та конкретне призначення психіатра.
Питання отримання препаратів за програмами відшкодування або місцевими пільгами не слід змішувати зі встановленням інвалідності. Окремо описано, як працюють безкоштовні та пільгові ліки у 2026 році.
Освіта і права дитини із СДУГ у школі
Статус дитини з інвалідністю та право на освітню підтримку не є одним і тим самим. Учень може мати виражені особливі освітні потреби без встановленої інвалідності, якщо оцінювання показує необхідність адаптації навчального процесу.
У 2026 році система інклюзивного навчання передбачає рівні підтримки, висновки інклюзивно-ресурсного центру та індивідуальну програму розвитку. Для учнів, які потребують першого рівня підтримки, рішення може формувати й команда супроводу закладу освіти за участю батьків.
Що може змінитися у школі
Залежно від оцінених потреб дитині можуть бути потрібні:
- коротші та структуровані інструкції замість кількох завдань одночасно;
- поділ великої роботи на менші етапи;
- передбачуване місце у класі з меншою кількістю відволікань;
- додатковий час на окремі види роботи;
- рухові паузи;
- корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги за визначеною програмою;
- регулярний перегляд індивідуальної програми розвитку.
Постанова Кабінету Міністрів №129 від 5 лютого 2026 року уточнила організацію інклюзивного навчання. Індивідуальна програма розвитку для учнів, які потребують підтримки, складається на навчальний рік та переглядається щонайменше двічі на рік, а за потреби частіше.

Для родини це практично не менш важливо, ніж питання статусу. ADHD у дитини може створювати серйозні освітні труднощі навіть тоді, коли критерії інвалідності не виконані.
СДУГ не є автоматичною підставою для встановлення дитячої інвалідності у 2026 році. При ізольованому контрольованому розладі ЛКК насамперед бачить дитину, яка потребує лікування та освітньої підтримки, але не обов’язково має стійке обмеження життєдіяльності. При тяжкому перебігу, поєднанні із затримкою розвитку, аутизмом, інтелектуальними чи вираженими поведінковими порушеннями оцінюється вже вся сукупність обмежень.
Головний доказ для ЛКК складається не з кількості діагнозів, а з конкретики: що дитина не може робити відповідно до віку, якої допомоги потребує щодня, як порушене навчання, наскільки стійкими є ці проблеми та що змінилося після лікування й реабілітації.