Психологічна реабілітація осіб з інвалідністю

Психологічна реабілітація осіб з інвалідністю

Щорічно 3 грудня  відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Ініціатором проведення цього символічного дня у 1992 році стала ООН.

Ця подія має на меті сприяти кращому розумінню проблем, з якими стикаються особи з інвалідністю, реалізації їх прав та усвідомлення того, які умови необхідні для повернення осіб із обмеженими можливостями до участі в різноманітних галузях політичного, соціального, економічного та культурного життя нашого суспільства. 

Україна була однією з перших держав, які відгукнулись на заклик ООН щодо щорічного проведення цієї дати та закріпили його на законодавчому рівні. Зокрема, 28 листопада 1992 року було прийняте Розпорядження Президента України «Про відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю в Україні», 27 листопада 1993 року – Указ Президента України «Про Міжнародний день людей з інвалідністю в Україні», 3 грудня 1998 року – Звернення Верховної Ради України з нагоди Міжнародного дня людей з інвалідністю. З метою захисту прав осіб з інвалідністю в Україні були ухвалені Закони України: «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», ратифікована Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю.

У зв’язку з початком у 2014 році збройної агресії російської федерації, необхідністю застосування військової сили у збройній боротьбі, зростає кількість громадян, які мають травми, поранення чи захворювання, одержані при виконанні обов’язків військової служби, захисті Батьківщини.

Починаючи з 2014 року Сумський обласний Центр медико-соціальної експертизи опікується питанням медико-соціальної експертизи учасників АТО, а з 2022 року учасників боротьби зі збройною агресією рф.

На ризик настання інвалідності внаслідок бойових дій військовими впливають ряд чинників: характер отримання бойової травми, ступінь її тяжкості, вік,  вид і своєчасність  надання медичної допомоги, тощо. Велике значення також має  наявність психічних розладів і психологічні прояви бойового стресу, ближні і віддалені медичні, медико-психологічні та соціальні наслідки які значно посилюють прямі біологічні проблеми.

Усвідомлюючи, що у  ситуації повномасштабного вторгнення наші громадяни сприймали необхідність воювати як Обов’язок захищати свою  країну, фахівці МСЕК в основу своєї роботи покладають Повагу і Вдячність за захист нашим воїнам, що звертаються за медико-соціальною експертною допомогою. Також з розумінням ставляться до можливих проявів психологічних наслідків бойового досвіду, роздратування і фрустрації, пов’язані з необхідністю подолання бюрократичних перешкод на шляху до МСЕК. Лікарі-експерти підтримують питання необхідності спрощення бюрократичних механізмів в отриманні відновного лікування і реабілітації військових.

Під час медико-соціальної експертизи велика увага приділяється психологічній складовій відновлення наших військових, що мають поранення або захворювання пов’язані з проходженням військової служби або захистом Батьківщини.

З цією метою клінічним психологом обласної комісії проводиться робота по виявленню ознак порушень психічного здоров’я або психологічних наслідків, що можуть обмежували військового/ву на шляху до відновлення, продовження виконання обов’язків  військової служби або адаптації до цивільного життя. Наявність таких розладів, ступінь вираженості і перебіг мають значення для визначення ступеню обмежень життєдіяльності та визначення необхідних реабілітаційних заходів. Також, з метою запобігання виснаженню, депресивним, тривожним розладам, підвищення обізнаності про методи їх корекції з кожним/ою військовослужбовцем /цею, які вперше звернулися на МСЕК, проводиться психоедукаційна  робота, ресурсна бесіда. Якщо військовий/ва повертається у зону бойових дій, надаються рекомендації по первинній допомозі при бойовому стресі, психологічній саморегуляції,  допоміжні техніки подолання психотравмуючих подій.

Протягом 11 місяців 2023 року  клінічним психологом надано консультацію 426 військовим, які вперше звернулися за медико-соціальною експертною допомогою.

В індивідуальних програмах реабілітації військових, яким встановлено з інвалідність внаслідок захисту Батьківщини, лікарем з медико-соціальної реабілітації разом з клінічним психологом обов’язково зазначається широкий спектр необхідної психологічної допомоги, який включає діагностику, консультування, психолого-педагогічний патронаж (при потребі), психологічну корекцію (при необхідності) згідно затверджених наказами Міністерства охорони здоров’я уніфікованих протоколів первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. Охоплення цієї категорії оглянутих індивідуальними програмами реабілітації складає 100%.

Розуміючи, що участь у військових діях не минає безслідно для психіки, рекомендації щодо психологічної реабілітації надаються усім без виключення особам, хто має бойовий досвід.

За даними Міністерства у справах ветеранів  України для забезпечення психологічної реабілітації військовослужбовців законтрактовано більше 40  закладів охорони здоров’я.

Кожна людина переживає інвалідність по-своєму, та більшість хочуть «щоб було як раніше». Для когось це можливість займатися улюбленою справою, відпочивати, гратися з дітьми у футбол, для когось-повернутися на війну до побратимів. І це все може бути, але не «як раніше», а по-іншому.

Важливою психологічною умовою реабілітації осіб з інвалідністю є необхідність взяти відповідальність за власне життя, відмовитися від позиції жертви, обрати шлях керування своїм теперішнім і наслідками у майбутньому. Поставити перед собою питання «Що я можу зробити?»  «Які можливості існують, і як я можу максимально ними скористатися?»

Психологічне прийняття своїх обмежень  це не пасивне погодження з ситуацією. Це про побудову свого життя, своєї функціональності зі свідомим урахуванням цих обмежень, приймаючи активну участь у відновленні, технічним або іншим компенсуванням цих обмежень, можливо, навчанням, зміною професії.

Це і є внутрішній вибір. Пошук мотивації і мети для чого це робити, що цьому заважає і що допомагає – це теми для роботи разом з психологом. Є чудовий вислів Фрідріха Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як»

Нехай загальний  сенс у вигляді вільної, незалежної України, миру, безпеки, розвиненого суспільства, яке з повагою, емпатією, шаною і вдячністю  ставиться до військових, які мають інвалідність внаслідок війни, стане індивідуальним сенсом, яке допоможе подолати будь які труднощі на цьому шляху.

 Клінічний психолог обласної  МСЕК № 1  Тетяна УВАРОВА

Comments are closed.